КОНЦЕСІЯ ЯК ФОРМА ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: АНАЛІЗ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Анотація

Стаття присвячена аналізу інституту концесії, як окремої та найбільш ефективної форми державно-приватного партнерства. Для цього було досліджено сутність і роль державно-приватного партнерства в соціально-економічних відносинах. Розкрито особливості такої форми взаємодії між органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання приватного права. Проведено системний аналіз положень Закону України «Про державно-приватне партнерство», а також положень нового Закону України «Про концесію» від 03.10.2019 № 155-IX. Визначені особливості та переваги цього законодавчого акту над попереднім законодавством України, яким регулювалися відносини концесії. Зроблено акцент на ефективності законодавчого закріплення процедур визначення концесіонера. Розкрито основні аспекти проведення цієї процедури та встановлена її значимість для подальшого процесу реалізації відносин концесії. Доведена доцільність запровадження спеціальної особи – радника – у відносини концесії, як особи яка спрямовує свою професійну спроможність на підвищення економічних властивостей об’єкту концесії. В статті робиться акцент на законодавчому закріпленні економічного змісту концесії, і зокрема спробах мінімізувати та закріпити процедурні аспекти переходу підприємницьких ризиків до концесіонера. Зроблено висновок про позитивний вплив на відносини концесії виключення обов’язковості проведення державних закупівель в процесі реалізації окремих положень договору концесії. Також наголошується на досягненні законодавцем високого рівня законодавчої визначеності відносин концесії, транспарентності їх законодавчого регулювання. Вбачається, що це стане позитивним здобутком для залучення інвесторів в об’єкти державної та комунальної власності та підвищенні ефективності управління такими об’єктами. Зауважується також і на тому, що законодавцем позитивно оцінено можливість передачі спорів, що виникають під час реалізації відносин концесії до міжнародних арбітражі та судових інстанцій, що мінімізує потенційні корупційні прояви.